- затуманений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затуманити. || затума́нено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який затуманився, оповився туманом, димом, імлою і т. ін. || Який буває у людини, коли вона плаче (про очі, погляд).3) у знач. прикм., перен. Нечіткий, невиразний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.